(Продовження. Поч. у № 59-60 23.07.2011 р.).
ДО КНИГИ РОЗВИТКУ МАШІВСЬКОГО РАЙОНУ В 1967-2013 РОКАХ
(Матеріали підготував Олексій ЗІНЧЕНКО )
У Селещині сільське споживче товариство було створено в 1922 році.
З організацією в 1966 році Машівського району споживча кооперація почала активно розвиватися, вносячи свій посильний вклад у поліпшення обслуговування населення та в розвиток інших важливих галузей народногосподарського комплексу.
Діяльність споживчої кооперації ґрунтувалася на здійсненні торгівельного обслуговування сільського населення, веденні заготівельної діяльності, розвитку промисловості, що виробляла товари народного споживання та будівництві як виробничого, так соціального призначення.
Створення становлення Машівського району позитивно вплинуло на розвиток матеріально-технічної бази названих напрямків діяльності у всій системі, збільшенню обсягів діяльності та поліпшенню фінансово-економічних показників.
Торгівельна діяльність
Торгівельна діяльність у районі здійснювалась Машівською райспоживспілкою. До складу входили 7 споживчих товариств, КООПунівермаг, розрізнені установи (буфети, закусочні, кафе, склади, продбаза). Споживчим товариствам підпорядковувалися магазини в сільських населених пунктах. Мережа торгівельних закладів хоч була розгалужена, але більшість магазинів розміщувалися в пристосованих, нерідко неопалювальних приміщеннях, без належних умов для зберігання та продажу товарів. Тому й асортимент у них відповідно був обмежений.
Тож, починаючи з 1970 року, в районі почала проводитися цілеспрямована робота з розвитку матеріально-технічної бази підприємств торгівлі. Так, у співдружності з колгоспами в Кустолово-Суходілці, Ряському, Коновалівці, Селещині, Кошманівці, Дмитрівці почалося спорудження торгівельних комплексів, в входило по три-чотири магазини. Це створювало передумови для організації широкої торгівлі продовольчими, промисловими, господарчими товарами та книгами в цих населених пунктах. Споживча кооперація своєчасно розраховувалася з колгоспами за побудовані магазини та всіляко сприяла веденню будівництва, надаючи для цього будівельні матеріали, комплектуючі та обладнання. В 90-років було здійснено реконструкцію, проведено капітальні ремонти, а в результаті цього проведено спеціалізацію торгівельної мережі в Новому Тагамлику, Михайлівці, Сахнівщині, а в менших населених пунктах (в кожному селі) запроваджено роботу магазинів, що здійснювали торгівлю товарами повсякденного попиту. А також розпочато реконструкцію КООПунівермагу, його добудову в двох рівнях. Загальна площа добудови складала 600 квадратних метрів. Це дало б можливість організувати торгівлю в районному центрі різними товарами в ому асортименті. Зараз на цих площах, включаючи підвальні приміщення, розташовуються приватні магазини, банк, аптека та інше.
В районі у 80-роках було створено об’єднання підприємств громадського харчування, до складу якого ввійшли підприємства з вільним доступом (кафе, закусочні, буфети, дитячі кафетерії) та їдальні. В цей час матеріально-технічна база цих підприємств помітно поліпшувалася, створювались цехи напівфабрикатів, борошняних, кондитерських виробів. Було збудовано введено в кафе з магазином «Кулінарія» та пивбаром у Селещині. Майже 96 відсотків загального товарообігу Машівського району до 90-року припадало на систему споживчої кооперації. А торгівля здійснювалася в 43 магазинах.
Заготівельна діяльність
Багатогранну заготівельну діяльність здійснювала на території району «Заготконтора», що підпорядковувалася райспоживспілці. Заготконтора заготовляла 42 види сировини, продуктів, основні з них — овочі фрукти, що вирощувались в колгоспах в підсобних господарствах жителів району. Зокрема м'ясо м’ясопродукти, птиця, кролі, кролешкірки, шкіри ВРХ, свиней, металобрухт (чорний кольоровий), склобій, макулатура, ганчір’я, кістки, поліетилен, гарбузове насіння, бджолиний мед, лікарська сировина та багато іншого.
Починаючи з 70-х років, у заготконторі створена потужна переробна база для первинної та простої переробки ряду овочів. А саме були збудовані потокова для сортування засолювання огірків, квасильні ями для засолювання помідорів квашення капусти, а в 90-х роках при забійному пункті споруджено приміщення на імпортному обладнанні для зберігання м’ясопродуктів.
В заготконторі працювали 16 заготовачів. Трудилися вони в споживчих товариствах. Заготівлями займалися також продавці магазинів, звідки заготовлену продукцію регулярно забирали в заготконтору. В районі діяли 14 стаціонарних заготівельних пунктів. Охоплення населення району заготівлями здійснювалося шляхом подвірних та обходів.
Держава через систему заготівель споживчої кооперації цілеспрямовано закупляла особливо важливі види продуктів харчування сировини. Зокрема м’ясопродукти, цукор, лікарсько-технічну сировину та інше. При цьому вводилися різного роду стимулюючі засоби: як то виділення для продажу першочергово здавачам (проводячи конкурси) так звані товари підвищеного попиту за твердими державними цінами (тих товарів, яких на той час було недостатньо).
(Далі буде).
